Пішов із життя великий друг МАНУ, який на початку становлення всієї інфраструктури Малої академії наук України допомагав у її розвитку, сприяв формуванню всіх напрямків кібернетики, інформатики та прикладної математики.

Учень Віктора Михайловича Глушкова, Іван Васильович став фундатором потужної наукової школи з комп’ютерної математики та інтелектуальних інформаційних технологій.

Під його керівництвом підготовлено плеяду видатних українських кібернетиків. Багато років він очолював Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України та Відділення інформатики НАН України, зробивши величезний внесок у розвиток вітчизняної кібернетики, інформатики та системного аналізу. Його багаторічна праця, наукові здобутки та педагогічна діяльність залишили глибокий слід у вітчизняній і світовій науці.

Президія Малої академії наук України та колектив Національного центру «Мала академія наук України», відділення інформатики НАН України та Президія Національної академії наук України, наукова громадськість, колеги, учні та друзі глибоко сумують за Іваном Васильовичем Сергієнком і висловлюють щире співчуття його рідним і близьким.

Світла пам’ять про Івана Васильовича назавжди збережеться в серцях колег, учнів і всіх, хто мав честь знати цю непересічну людину.

Біографічна довідка

Іван Васильович Сергієнко народився 13 серпня 1936 року в селі Білоцерківці Полтавської області. Після закінчення у 1959-му механіко-математичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка розпочав працювати в Інституті кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, з яким пов’язав усе своє життя.

Він визначний науковець у галузі інформатики, теорії оптимізації та комп’ютерних технологій, доктор фізико-математичних наук (1972), професор (1973), академік НАН України (1988), лауреат Державної премії СРСР (1981), Премії Ради Міністрів СРСР (1982), Державної премії України в галузі науки і техніки (1972, 1993, 1999, 2005), премій НАН України імені В. М. Глушкова (1986), імені С. О. Лебедєва (1997), імені В. С. Михалєвича (2002), імені А. О. Дородніцина (2007), імені М. М. Амосова (2017), заслужений діяч науки і техніки України (1991). Нагороджений орденом Дружби народів, орденами «За заслуги» І, ІІ і ІІІ ступеня.

Написав понад 800 наукових праць, зокрема 55 монографій. Йому належать фундаментальні дослідження математичних моделей і методів оптимізації, теорії стійкості дискретних оптимізаційних задач. Його метод вектора спаду сприяв побудові сімейства швидких алгоритмів для розв’язання надскладних багатоекстремальних задач і виявився універсальним математичним інструментом, який застосовують у проєктуванні інтегральних мікросхем, плануванні гнучких виробничих систем, оптимізації транспортних потоків та логістики.

Серед здобутків Івана Васильовича Сергієнка — моделювання процесів у багатокомпонентних розподілених середовищах та створення інформаційних технологій різного призначення. За його керівництва розроблено сімейство суперкомп’ютерів СКІТ і низку інтелектуальних інформаційних комп’ютерних технологій для них, що уможливило розв’язання надскладних завдань державного масштабу в галузі економіки, екології, управління, оборони та захисту інформації в комп’ютерних мережах.

Іван Васильович протягом багатьох років провадив викладацьку діяльність у своїй alma mater та в Національному технічному університеті «КПІ імені Ігоря Сікорського» й підготував 29 докторів та 60 кандидатів наук. Він обіймав посади директора Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, генерального директора Кібернетичного центру НАН України, академіка-секретаря відділення інформатики НАН України. Був радником Президії НАН України, президентом Української федерації інформатики, головою Національного комітету України з інформатики та головою Спеціальної ради при Комітеті з питань науки і освіти Верховної Ради України, а також головним редактором міжнародного наукового журналу «Кібернетика і системний аналіз» та збірника наукових праць «Кібернетика та комп’ютерні технології».