Виставку створив Національний центр «Мала академія наук України» у співпраці з IMAGINARY (Німеччина) в межах міжнародного проєкту «Підтримка залучення до науки у сфері математики в Україні». Проєкт реалізувала Європейська мережа центрів і музеїв науки Ecsite за підтримки Simons Foundation

Торкнутися математики

У «Розпакуй математику» не діє звичне музейне правило «не чіпати експонати». Тут дотик і є способом пізнання.

Експозиція складається з 13 інтерактивних станцій — кожна пропонує не готову відповідь, а спосіб її знайти. Намалювати коло від руки й дізнатися свій відсоток точності. Ввести рівняння й побачити, як воно на очах стає тривимірною поверхнею. Скласти піраміду з куль і впізнати в ній принцип, за яким шикуються атоми в металах і насінини в соняшнику. Або ж нічого не обчислювати, а слухати, як кульки, відбиваючись від струн, складаються в мелодію.

Дванадцятирічний Єгор розпочав власну наукову мандрівку саме з експоната “Побач музику”: «Я вчуся в музичній школі, тож зрозуміло, що не міг відійти від експоната, де можна створювати мелодію. Ще дуже зацікавили головоломки. Майже весь час провів біля них. А взагалі, всі експонати прикольні». Так виставка й працювала: діти заходили через знайоме, а найдовше лишалися біля того, чого раніше не пробували.

За спостереженнями команди, юні відвідувачі майже не потребували пояснень. Експонати прямо перегукуються зі шкільною програмою, тож замість запитання «як це працює» біля стендів найчастіше звучало «подивіться, у мене вийшло».

Інтерпретаторка Аліна Авершина називає п'ять експонатів, біля яких черга не зникала: «Ідеальне коло», «Побач музику», «Пакування куль», «Вмісти в куб» і «Відчуття часу». Її колега Анна Дахно згадує наймолодших відвідувачів біля «Параболічного калькулятора»: вони не вірили, що добуток можна знайти так легко. Найчастіше ж діти питали одне: чи не можна залишити ці експонати в їхній школі назавжди.

Виставка не вимагає від дитини правильної відповіді. Експонати побудовані так, щоб вона сама поставила запитання, висунула припущення, перевірила його й за потреби почала спочатку. Помилка тут не збій, а частина дослідження.

Дванадцятирічна Валерія зрештою зібрала головоломку «Математичний тетрис», дійшовши висновку: «Якщо хочеш щось зробити, а воно не виходить одразу, треба повторювати знову і знову, і буде результат».

Виставка, яку можна повторити в класі

Паралельно з експозицією команда Малої академії наук розробила комплекс відкритих навчально-методичних матеріалів для вчителів математики, які працюють дослідницькими, модельними та діяльнісними методами. Вони дають змогу відтворити досвід інтерактивної виставки без стендів.

До кожного з 13 експонатів підготували методичні рекомендації. Їх доповнили сценаріями уроків для різних вікових груп відповідно до програми НУШ, дослідницькими й практичними завданнями, а також інструкціями для виготовлення простих моделей із доступних матеріалів.
Відтак клас може зібрати власне «Ідеальне коло» чи піраміду з куль і провести те саме дослідження в межах шкільного кабінету.

«Для нас було важливо, щоб знайомство з математикою не завершувалося разом із виставкою. Кожен експонат має спонукати учня поставити запитання, провести власне дослідження, а вчителя — продовжити цю роботу на уроці. Тому ми командою підготували матеріали для шкільних занять: методичні рекомендації, сценарії уроків для різних вікових груп, дослідницькі й практичні завдання та інструкції для виготовлення моделей. Навіть із найпростіших доступних матеріалів можна створити модель, яка допоможе побачити математику, доторкнутися до неї та зрозуміти, як вона працює», зазначає Катерина Терлецька, завідувачка лабораторії математичних наук НЦ «Мала академія наук України».

Веземо науку туди, де її бракує найбільше

Виставка побувала в Ніжині, Пирятині, Ромнах, Прилуках, Оржиці, Миргороді, Опішні, Кам'янці-Подільському, Заводському та Білогородці, охопивши громади Чернігівської, Полтавської, Сумської, Хмельницької та Київської областей. Значна частина маршруту пролягала через населені пункти, де діти рідко можуть потрапити до музею науки чи сучасної інтерактивної експозиції. Тому «Розпакуй математику» побудували так, щоб не чекати, поки дитина приїде до музею, а привезти музей до неї. Подивитися, як це відбувалося, можна тут.

Ця ідея визначила й конструкцію виставки: експонати мали легко монтуватися, витримувати постійні переїзди та працювати в різних просторах — від шкільного кабінету до укриття.

«Ми від початку проєктували виставку з думкою про її майбутній маршрут. Кожен експонат мав бути достатньо легким, щоб одна людина могла його перенести й змонтувати, пронести крізь вузькі двері чи спустити крутими сходами до укриття. Такі деталі здаються суто технічними, однак в українських умовах від них залежить, чи зможе виставка дістатися до дітей», — розповідає Марія Дуброва, завідувачка відділу науково-освітніх експозицій НЦ «Мала академія наук України».

Коли лунала повітряна тривога, знайомство з математикою не припинялося: освітні програми, головоломки та практичні завдання переносили в укриття, де діти продовжували досліджувати попри обставини. Зокрема, у Миргороді та Ромнах виставки працювали виключно в укриттях.

«Найбільше мене вразили поїздки до маленьких міст, де не всі діти мають можливість побачити Музей науки чи Музей математики. Було неймовірно спостерігати їхню реакцію, коли вони дізнавалися, що експонати можна не лише розглядати, а й торкатися. Іноді одна дитина досліджувала один експонат понад пів години. Саме тоді розумієш, наскільки важлива така робота», говорить завідувачка організаційно-технічного відділу Анна Даниленко.

Партнерство, що відкриває можливості

Реалізація мандрівної виставки “Розпакуй математику” стала не лише історією успішної міжнародної співпраці, а й великим кроком у розвитку залучення до науки в Україні. Завдяки підтримці Ecsite, Simons Foundation та IMAGINARY команда МАН сформувала власну експертизу у створенні інтерактивних експонатів і заклала основу для реалізації майбутніх виставок.

«Розпакуй математику» довела, що сучасна освіта не мусить залишатися лише у великих містах. Вона може подорожувати країною, приходити до шкіл і громад та відкривати дітям математику через власне дослідження.