Цьогорічний круглий стіл організовано в рамках заходів з нагоди пʼятиріччя першого державного Музею науки МАН у м. Києві. А темою обрано «Інтерактивність як сучасний комплексний підхід музейної педагогіки». До участі традиційно долучилися як теоретики, так і практики: педагоги і представники музеїв ділилися досвідом інтерактивного навчання дітей у музейному середовищі, а науковці – новими методиками та дослідженнями у галузі музейної педагогіки.

«Захід присвячено особливій події – п’ятиріччю нашого новаторського освітнього простору, який попри труднощі воєнного часу продовжує надихати та відкривати нові горизонти для українських дітей, – зазначив у вітальній промові Президент Малої академії наук Станіслав Довгий. – Завдяки розширенню міжнародної співпраці та підтримці наших партнерів – Ecsite, ASTC, Simons Foundation та інших організацій у всьому світі, ми реалізуємо ініціативи спрямовані на розвиток залучення до науки в регіонах України, відкриваємо нові центри і музеї науки. Адже музеї сьогодні – це простори живого діалогу, де народжується нове мислення та ідеї».

Важливість піднятої теми й заходу підтримали перший віцепрезидент НАМУ Валерій Бітаєв та директор Інституту обдарованої дитини НАПН України Максим Гальченко. Модератором круглого столу став Денис Свириденко, професор і завідувач кафедри ЮНЕСКО з наукової освіти Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.

Європейський досвід музейної інтерактивності представила Софія Лоуренсу, керівниця відділу виставок музею ‘Павільйону знань’ (м. Лісабон, Португалія). В доповіді «Практика в дії! Інтерактивність, що дає результат» вона розповіла про процес розробки та тестування інтерактивних експонатів у ‘Павільйоні знань’, про важливість емпіричного підходу та адаптації експозицій до потреб аудиторії.

Старший менеджер проєктів Європейської мережі центрів і музеїв науки Ecsite (м. Брюссель, Бельгія) Стефанос Херувіс у доповіді «Музеї як інтерактивні випробувальні платформи для науки, інновацій і суспільної відбудови» акцентував на стратегічній ролі наукових музеїв у найближчому десятилітті як «критичної інфраструктури» для інновацій, навчання та стійкості. На його думку, в Україні музеї стануть ‘хабами уяви відбудови’ – просторами, де громадяни долучаються до формування сталих сценаріїв майбутнього.

• Професор Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Сергій Русаков заглибився в культурологічну методологію як інтегративну основу музейної педагогіки.
• Приклади використання віртуальних та інтерактивних технологій у роботі зі студентами навела викладачка цього ж університету Оксана Вознюк.
• Які складові роблять музейне середовище по-справжньому навчальним, цілісним і терапевтичним – дізналися з дослідження професора Львівського національного університету імені І. Франка Олексія Караманова.
• Вчителька зі Львова Ольга Железник поділилася досвідом організації інтерактивних уроків мистецтвознавства в музейному середовищі.
• Директорка Державного політехнічного музею при НТУ «КПІ» Наталія Писаревська розповіла про унікальні експонати, які створюють цілісну історичну картину розвитку науки й техніки в Україні.
• Як закохати дітей в авіацію у країні, в якій іде війна? – на це питання дала відповідь директорка державного музею авіації імені О.Антонова Валерія Лавренко. До речі, попри вражаючі розміри крилатих експонатів, їх можна побачити на багатьох освітніх та культурних заходах міста.
• Директор Буковинської МАН Сергій Кізіма презентував успішні кейси застосування інтерактивного підходу в Музеї науки МАН у Чернівцях.

Переваги та багатогранність інтерактивного підходу продемонстрував майстер-клас Марії Дубрової, завідувачки відділу розвитку центрів науки НЦ «МАНУ». Шукати аналогії між живописними картинами, запахами та музикою, в ігровому форматі аналізувати фактури і матеріали, вигадувати музейні історії та експонати – як виявилося, живу взаємодію можна створити навіть у класичних музейних просторах, і, до речі, буквально з нічого. Варто тільки почати…

Заходи такого формату МАН проводить уже шостий рік спільно з партнерами:
• Міністерство освіти і науки України;
• Міністерство культури та стратегічних комунікацій України;
• Національна академія наук України;
• Національна академія педагогічних наук України;
• Національна академія мистецтв України;
• Інститут прикладних систем управління НАН України;
• Кафедра ЮНЕСКО з наукової освіти Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.

Відеозапис круглого столу за посиланням: